Виховна година: ПРОСТІ ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ

МЕТА ЗАХОДУ: З’ясувати поняття ввічливості, виховання                                правил культурної поведінки; прищеплювати                                бажання удосконалюватися, жити в культур-                                ному середовищіОБЛАДНАННЯ:  Малюнки на тему порушення правил етикету                                 Навчальний інвентар, костюмиХІД ЗАНЯТТЯІ. Організаційний момент.ІІ. Постановка мети – актуалізації проблеми етикету в суспільстві.ПИТАННЯ:1.    Як ви думаєте, чи повинна кожна людина додержувати загальних правил поведінки?2.    Навіщо вони потрібні.3.    З якими загальними правилами ви вже знайомі?4.    Які свої правила ви зможете додати? (обгрунтувати)ІІІ. Мова вчителя.      Правила, що визначають поведінку людини в повсякденному житті й спілкуванні з               людьми, назвали етикетом.       Це прості але дуже потрібні правила, Це свого роду угода між людьми: що є правильним, а що неправильним в їх поведінці. Багато правил етикету виникло ще в глибокій давнині, їх людство пронесло через століття.        Вони перетворилися на добрі традиції, яких вихована людина дотримує завжди.

Етичне виховання молодших школярів

Підготовча робота

Дітям пропонується поглянути декілька підбірок ілюстрацій. Кожна з них об'єднана темою «Всі один одному потрібно». Наприклад, в одну підбірку входять ілюстрації про будівництво залізниці, метро, в іншу - про різні види транспорту, а також ілюстрації, що змальовують людей різний професій, причетних до руху транспорту: міліціонери-регулювальники, геологи, шахтарі, нафтовики, працівники атомних станцій і так далі

Методичні вказівки

Перше завдання:

Декільком парам дітей запропонувати з розрізнених ілюстрацій вибрати ті, які, на їх думку, можна об'єднати в одну тему «Ми один одному потрібні». Відбираючи ілюстрації, діти радяться, пояснюють товаришеві свій вибір, перевіряють, чи відповідають ілюстрації заданій темі. Вихователь пропонує дітям пояснити, чому про змальованих на ілюстраціях людей можна сказати: «Один за всіх, все за одного», «Дружба в справах помічниця», «Одному не під силу - зви товаришів», «Все за одного» один за всіх Взаємно доповнюючи відповіді, пари дітей пояснюють залежність, зв'язок і відповідальність за успіх загальної справи всіх людей, зайнятих певною діяльністю. Вихователь підводить підсумок: бути відповідальним - означає прагнути виконати доручену справу так добре і своєчасно, що б інший міг успішно скористатися його результатом в своїй роботі.

Друге завдання:

Для наступного завдання викликають інших дітей. Кожен вибирає ілюстрацію, тим самим висловлюючи бажання бути шахтарем або рибаком, водолазом або сталеваром і так далі Знов використовуючи прислів'я, пропонується дітям сказати, що означали б в тій роботі, яка змальована на картинці, такі вирази: «Роблю поспішно, а зроблене насміх», «Нашвидку робити - переробляти», «Справу роби, а недоліки не залишай», «Умів почати, умій кінчити», «Усяк свою роботу роби, на іншу не кивай», «Кінчив справу – гуляй сміливо». Узагальнюючи відповіді дітей, вихователь підводить їх до висновку: відповідально - це означає самостійно, сумлінно виконувати свою справу, закінчити його вчасно, не залишати на півдорозі.

Третє завдання:

Діти порівнюють свої вчинки, своє відношення до дорученої справи з розглянутими зразками відношення дорослих до своєї роботи. Повторно використовувати прислів'я і приказки, вихователь пропонує дітям пригадати про свої справи і вчинки (і своїх товаришів), дати їм оцінку і самооцінку. Якщо дітям важко вибрати, і оцінити вчинок, вихователь пропонує їм проблемні завдання, для цього бажано використовувати реальні вчинки дітей, які мали місце в житті групи.

Наприклад:

1. Чергові накривали стіл до обіду. Андрій довго мив руки, граючи мильними міхурами, і не встиг розставити посуд. Саша відразу взявся за справу, але часто відволікався на розмови з товаришем і не всім дав ложку і вилку. Наступного дня чергували інші діти. Чергові швидко і правильно, не відволікаючись на сторонні справи, накрили на столи і перед обідом ще встигли помилуватися рибками в акваріумі. Хто з дітей відповідально виконував свою справу?

2. Дівчатка розглядали книги. Наташа ненавмисно підштовхнула Катю, і в тієї надірвалася сторінка. Обидві тут же закрили книгу узяли іншу. Коли Світлана випадково відкрила книгу, то побачила розірвану сторінку. Вона - попросила дівчаток допомогти їй. Всі разом вони швидко відремонтували книгу. Хто з дівчаток поступив відповідально?

3. Вихователя призначив Сергія відповідальним за чистоту і порядок на ігровому майданчику. Загравшись, хлопчик не звернув увагу на те, що на майданчику з'явилися папірці, вітки і листя дерев, розкидане дітьми під час гри. Вова підібрав папірці, листя і викинув їх в урну. Відмітивши це, вихователь запитав: «Діти, хто у нас виявився сьогодні відповідальним за чистоту на майданчику.

Підводячи підсумок бесіди діти за допомогою вихователя формують поняття «Відповідальна людина».

Бути відповідальним - це означає усвідомлювати необхідність, обов'язок сумлінно виконувати свою роботу

вчасно закінчити її. щоб не підвести товаришів, це означає, потрібно здійснювати такі вчинки, щоб потім не було соромно за них.

7 правил по збору портфеля учня

Правило 1

Дитина повинна самостійно збирати - розбирати портфель. 

Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати - розбирати його самостійно. 

Правило 2 

Портфель треба збирати щодня.

 Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей.

Правило 3

Нічого зайвого. 

Завдання батьків - стежити, щоб дитина не носила з собою зайвої тяжкості. 

Правило 4

Гігієнічне приладдя. 

Навіть у платних школах туалетний папір часто відсутній, не кажучи вже про муніципальні заклади. 

Правило 5

Окремі контейнери для їжі.

Правило 6

Іграшки залишаються удома. 

Іграшкам в портфелі робити нічого. 

Правило 7

Мінімум дорогих речей. 

Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути вкраденим. Це відноситься і до наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають надіти.

Рухливі ігри

Ці ігри проводяться на свіжому повітрі. Вони сприятимуть зміцненню здоров’я дітей, піднімуть настрій і допоможуть відновити розумову працездатність.

ВЕДМІДЬ І ДІТИ
Навколо лави, що стоїть на майданчику, малюється крейдою коло. Це „ барліг ведмедя”. Вибраний за допомогою лічилки „ ведмідь” залазить у свій „ барліг” і „ лягає спати” на лаві. Всі діти-гравці бігають, стрибають навколо „ барлога” і голосно гукають, дратуючи „ ведмедя”: Ой, ведмедю волохатий, Годі лапу вже смоктати. Прокидайся, косолапий, Ану спробуй нас впіймати! „Ведмідь” прокидається, ричить і кидається на гравців, намагаючись впіймати будь-кого з них. Впійманих дітей „ведмідь” забирає до себе в „барліг”, садить на лаву і знову лягає спати. Гра продовжується доти, поки „ведмідь” не спіймає 4-5 дітей. Після цього із числа не впійманих дітей вибирається новий „ведмідь” і гра продовжується. Перемагає той, кого ведмідь жодного разу не забрав до „барлога”.

КОНИКИ
Діти поділяються на „коників” і „їздових”. На майданчику проводять лінію. На одному кінці стають „коники”, на другому – „Їздові”. „Коники”, тримаючись за руки, підходять до лінії, промовляючи: Тара-тара-тору, вийшли коні з двору. Сказавши це, вони розбігаються примовляючи: „цок-цок-цок”, а „їздові” ловлять їх. Зловивши, відводять на місце (двір). Коли всі „коники” переловлені, діти міняються ролями.

Фізкультхвилинки

Граючись, дитина краще сприймає, осмислює та запам’ятовує навчальний матеріал.Отже, добираючи вправи для фізкультурної хвилинки, слід керуватися такими вимогами: 
• вправи мають відповідати віковим особливостям дітей; 
бути їм відомими;
• охоплювати великі м’язові групи.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ

ДО МАТЕМАТИКИ
1. “Руки вище”
Один, два – руки вище, вище голова.
Три, чотири – руки тихо опустили,
П’ять, шість, сім – сісти тихо всім.

2.”Руки в боки”
Руки в боки, руки так,
руки вгору, як вітряк.

3. “Будем дружно ми вставати”
Всі піднесли руки – раз,
і навшпиньки став весь клас.
Два – присіли, руки вниз.
На сусіда на дивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Хто старався присідати –
Може вже відпочивати.

4. “Нахились”
Нахились уперед, нахились назад,
і вправо, і вліво,
щоб нічого не боліло.
1, 2, 3, 4, – набираємося сили,
нахились, повернись,
товаришеві усміхнись.

Телебачення у житті дитини

Не приділяти нині уваги впливу телебачення на дітей не можливо. Телебачення є не просто електронною іграшкою або розвагою, воно впливає на життя дітей, на сімейні взаємини і традиції. Біля  екранів телевізора діти проводять більше часу, ніж за будь-яким іншим заняттям. Тому ми повинні замислитися про вплив телебачення на розвиток дитини. Ніхто з нас не може заперечити, що телебачення явище позитивне. Проте так звана свобода і безконтрольність телепередач викликають особливі занепокоєння через їх пагубний вплив на виховання дітей. Після різноманітних щоденних телевізійних видовищ нинішні діти стають жорстокими, дратівливими й апатичними – поведінка неадекватна для молодших школярів.

Де вчити уроки

Виконуючи домашнє завдання, школярі проводять за письмовим столом чимало часу  І дуже важливо зробити так, щоб робочий простір вашої дитини було правильно організовано, адже від цього залежить не тільки успішність, але й здоров'я учня.

Багато батьків вважають за краще розміщувати письмовий стіл поряд з вікном, щоб поверхня столу була добре освітлена. Проте ставити стіл впритул до вікна не варто - відстань не повинна бути менше 25 см. Інакше світло від вікна буде відбиватися від стільниці, а це може зіпсувати зір дитини. Краще розташувати стіл так, щоб світло падало на робочу поверхню зліва. Купуйте дитині спеціальну підставку для підручників. Коли книга лежить на столі, відстань від очей до верхніх і нижніх рядків різне, через це дуже напружуються очі. Відстань від очей дитини до книги повинно бути не менше 30 сантиметрів.

Стілець, на якому буде сидіти ваша дитина, обов'язково повинен підходити йому по росту. Посадіть школяра на стілець перед столом. Якщо лікоть опущеної прямої руки нижче столу на 5-6 сантиметрів, школяру буде зручно і комфортно. Слідкуйте за тим, щоб ступні дитини діставали до підлоги. Якщо стілець дуже високий, можна використовувати спеціальну підставку для ніг. Нижня частина спини учня обов'язково повинна притискатися до спинки стільця - це дає необхідну підтримку хребту.

Що стосується комп'ютера, який вже міцно увійшов в ужиток сучасних школярів, розмістіть його так, щоб відстань від монітора до очей дитини було не менше 70 см. Якщо розміри вашого письмового столу не дозволяють виконати цю вимогу, варто перенести комп'ютер на окремий столик або купити спеціальний стіл з висувається підставкою для клавіатури. Тоді дитина, працюючи за комп'ютером, знаходитиметься на потрібній відстані від екрану. Якщо дітей двоє, краще мати два невеликих письмових столи, ніж один великий, за володіння яким неминуча постійна боротьба і на якому змішувалися б книги, зошити, підручники. Столи можна поставити обличчям один до одного або впритул. Але і в тому і в іншому випадку краще відгородити робочий простір кожної дитини легкою перегородкою або вузької книжковою полицею.

Таблиці для читання

Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою . Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

 2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі 

В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

 3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що не перевантажує: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими малюнками й одним-двома реченнями внизу.

 5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

 6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 секунд спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

 7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дитині, а дитина намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

 8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

 9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дитиною читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» дитина прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

10.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина.

11.важливо, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

12.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою.

13.Памятайте: виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.

Здоров'я перш за все!